Батьківські збори "Як спілкуватися з підлітками"

Для того щоб існував емоційний зв'язок з підлітком, проводьте з ним якийсь час, щоб він не відчував себе покинутим і не потрібним.

  1. Побудуйте довірливі стосунки з підліт­ком, перш ніж переходити до нотацій і важких тем бесід.
  2. Не відмовляйте підлітку в спілкуванні з вами, навіть якщо для цього потрібно буде відкласти справи!
  3. Спілкуйтесь з підлітком відповідно до темпу розвитку його стосунків з навко­лишнім світом.
  4. Для збереження емоційного контакту вкрай необхідне спілкування. Спілкуйте­ся з підлітком на цікаві для нього теми, вивчіть молодіжну субкультуру, читайте їх журнали, щоб бути «продвинутими». Тоді дитина відчує, що вона та її світ вам цікаві, і стане більше довіряти вам.

Але в жодному разі не критикуйте моло­діжні рухи, стилі, музику, моду у присут­ності підлітка. Ви можете загубити нитку спілкування з ним.

  1. Ніколи не обговорюйте особистість під­літка і його вчинки в присутності інших людей, особливо друзів і однолітків. Вони не люблять, коли їх з кимось порівнюють, ставлять інших у приклад. Це розцінюють як замах на їхню особистість.
  2. Підліток повинен відчувати себе корис­ним. Дайте йому можливість відчути себе помічником в якійсь загальній сімейній справі.
  3. Не зловживайте своєю любов'ю і турбо­тою. Намагайтеся не проживати за нього життя.
Висловлювання «Я краще знаю, як тобі вчинити» або «Я роблю це заради тебе, тому що люблю тебе» нещирі, і підліток їх не сприймає.
  1. Ніколи не ображайте підлітка. Коли ди­тина чує від батьків ворожі, різкі, бру­тальні слова, вона зберігає образу на все життя. Бо занадто тонко влаштова­ні психіка підлітка і його сприйняття навколишнього.
  2. Батьки, що зловживають своєю владою фізично, шльопаючи, штовхаючи, б'ючи дітей, можуть спричинити шкоду фізич­ному і психічному розвитку, а ще більшу шкоду - емоційному розвитку підліт­ка, що значно ускладнить його доросле життя.
  3. Пам'ятайте, підліток - не дитина. Він зна­ходиться на стадії переходу до доросло­го життя, його основні якості - незалеж­ність і самовизначення. Батьки, самі того не розуміючи, лишають підлітка без емо­ційної підтримки і починають з ним сло­весну війну.

Наші наміри як батьків можуть бути добрими, але результати однозначно погані.

  1. .Разом з тим підліток хоче бути части­ною родини і в той же час бути незалеж­ним від родини. Часто це виражається як потреба в особистому просторі. Виді­лення особистого приміщення і можли­вість його самостійно оформити - ось ті бажання підлітків, котрі, якщо задо­вольняються у супроводі проявів любо­ві, сприяють формуванню почуття неза­лежності.
  2. 13.Підлітки потребують емоційної неза­лежності. Коли ви запитуєте дівчинку-підлітка про якогось її друга, вона звинуватить вас у тому, що ви лізете не у свою справу. Це не означає, що вона від вас щось приховує. Це гово­рить лише про те, що, не розкриваю­чи батькам своїх почуттів і думок, вона стверджує свою емоційну незалеж­ність. Батьки повинні поважати подібні настрої підлітків.

Потреба в даному виді незалежності може проявлятися в небажанні прийма­ти ваші прояви любові, проти яких вони раніше не виступали.

  1. Не дивуйтеся, якщо ваша донька-підліток раптом відмовиться від вашої допомоги. Тепер вона хоче все робити сама, при тому не так, як би це зробили ви. Інколи

це відбувається не тому, що вона потре­бує вашої допомоги, а тому що не хоче, щоб їй про це нагадували.

  1. Підлітка необхідно підтримувати. І один із засобів підтримки є похвала. Тільки одним із факторів похвали повинна бути щирість, а іншим - її конкретність. Якщо батьки не можуть похвалити під­літка за певні результати чи конкрет­ні дії, то необхідно оцінити його нама­гання.
  2. Підлітки часто обирають друзів самостій­но. Батьки, які розуміють цінність неза­лежності для підлітка, дозволяють йому проводити час поза сім'єю і не будуть цьому суперечити. Бажання підлітка бути з друзями - це не відмова батьків; це свідчення того, що його горизонти роз­ширюються.
  3. Важлива царина підліткової незалеж­ності - це його музичні смаки. Підлітки обирають свою музику. Нема в підлітко­вій культурі нічого важливішого за музи­ку. Музика може торкнутися серця і душі людини. Батьки, які критикують музику, вибрану підлітком, посередньо критику­ють і самого підлітка. Ви повинні поділя­ти почуття своєї дитини, і тоді вона від­чує вашу підтримку.
Пам'ятайте: підліток у змозі думати логічно, він зробить правильні висновки.             Поверніться обличчям до своєї  дитини, і хай вам щастить!

                 Закони розумно організованого сімейного виховання школярів

  1. Пам'ятайте, що навчання - один з найважчих видів праці що розумові сили і можливості дітей неод­накові. -
  2. Не потрібно вимагати від учня неможливого. Важ­ливо визначити, до чого він здібний та як розвинути його розумові здібності.
  3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо воно вимагає від нього механічного заучування і не потре­бує напруження розумових сил, пізнавальної актив­ності, мислення і дії.
  4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод виховання, що не потребує ні часу, ні розуму, - побити дитину і цим образити її, озлобити або й злама­ти. Відмовтесь від опіки, крику, насилля й наказового тону
  5. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання,

ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.

  1. Пам'ятайте, що за науково обґрунтованими нормами-над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 год., 7 класу - до 3-х годин, а 8-11 класів - до 4 го­дин,
  2. Не хвилюйтесь, ваша дитина отримає не таку оцінку, якої вам бажалося б, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання оцінка.
  3. Дайте дитині можливість пережити радість успіху в навчанні, визначити індивід-доріжку в розумовій праці.
  4. Здоров" я дитини - крихка кришталева куля й три­мають її три Атланти: спадковість, спосіб життя й середовища. Організуйте правильний режим життя, харчу­вання, навчання й відпочинку дітей.
  5. Обов'язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, ви­користовуйте для цього слова схвалення, поцілун­ки, різні види морального й матеріального заохо­чення.
  6. Перевіряйте виконане дітьми домашнє завдан­ня. Вашими оцінками мають бути такі: «я задоволе­ний», «незадоволений», можна додати «дуже». І будьте впевнені, що завтра ваша дитина буде дуже старатися, щоб ви нею були задоволені.

Пам'ятайте, що дитина - дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відображається сонце,так і  в дітях відображається вся організація життя сім "ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.

Матеріал використано з інтернет-ресурсу //infosvit.if.ua