Дорогі діти, маленькі та дорослі учні нашої школи!

 Ось уже тиждень, як розпочався загальнонаціональний карантин. Думаю, що у багатьох із Вас виникає питання «Що відбувається?» і «Чому?». Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Згадайте випадки, коли Ви хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше одужати, Ви залишалися вдома. Тому, щоб зараз вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи та садочки. Панікувати та хвилюватись не варто - Ви в безпеці! Але, щоб правильно дотримуватись правил карантину, хочу дати Вам декілька порад:
1) Заспокойтеся! Навчіться відокремлювати реальність від чуток. Запам'ятайте: те, що Ви читаєте в соцмережах часто не є фактами. Фактична інформація про вірус може допомогти зменшити тривогу.
2) Будьте активними! Використайте час з користю: займіться самоосвітою, виконайте дистанційні завдання, прочитайте цікаву книгу, перегляньте фільм, зробіть фізичну зарядку. Зараз саме час підтягнути навчальні предмети.
3) Дотримуйтесь правил гігієни! Часто мийте руки, рахуючи до 30 та протирайте їх дезінфікуючими засобами; робіть провітрювання та вологе прибирання кімнати; виходячи на прогулянку, використовуйте захисну маску, рукавички.
4) Будьте толерантними! Не забудьте зателефонувати до своїх бабусь та дідусів, доброзичливо ставтесь до батьків, братів та сестер, не забувайте і про друзів. Оскільки, карантин - це час, коли потрібно самоізолюватись, Ви можете поспілкуватися з друзями в соцмережах або по телефону.
5) Розвивайтеся! Здійсніть віртуальний тур українськими музеями просто неба за посиланням https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
http://incognita.day.kyiv.ua/museums.html
6) Будьте обачними! Дотримуйтесь порад, підтримуйте гарний настрій і разом ми подолаємо вірус паніки і пандемії!
https://www.youtube.com/watch?v=OapXnKq42Zo&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1VhxWKze3AEYGoQm6Q-FSORyFCUKIhBenX8CoW9LXCcE_ViEASQBJV1LM
https://www.youtube.com/watch?time_continue=16&v=h6Pk5TFoB8I&feature=emb_logo
Якщо ж мої поради Вам не допомогли і Ви відчуваєте занепокоєння, стурбованість - поговоріть про свої почуття з найріднішими людьми - батьками.
Бережіть фізичне і психічне здоров'я своє і своїх близьких!
 

 Медіація допоможе вирішити конфлікт

Конфлікти супроводжують життя майже кожної людини. Конфлікти водночас неповторні і повторювані, подібні один до одного. Схожі вони перш за все нашими реакціями - переживаннями, стресами, агресивністю, роздратованістю, гнівом, образою. У більшості людей саме такі неприємні асоціації та спогади про конфлікт.
Проте варто задуматись, чи завжди конфлікт є негативним явищем? Що з ним робити, якщо він виникає? Як його уникати і чи потрібно це робити? Як зробити так, щоб конфлікт не зруйнував наше життя? Як перетворити його з негативу на позитив? І, нарешті, конфлікт - чи завжди це негатив? Чи може конфлікт зробити нас сильнішими, мудрішими, виховати нашу волю, допомогти зрозуміти свої нові якості, зблизити нас із людьми, які нас оточують? На ці та інші запитання безпомилково можуть відповісти люди, які знайомі із програмою «Медіація однолітків у школі».
Сьогодні більшість практичних психологів та соціальних педагогів приділяють велику увагу проблемі ефективного вирішення конфліктних ситуацій. Існує три загальновідомих методи вирішення конфліктів:
 Застосування сили - використання підходу з позиції сили означає примус сторони до дій, яких ви хочете від неї домогтись.
 Підхід з позиції права - звернення до закону чи адміністративних процедур.
 Обговорення інтересів - можливість сфокусування на проблемі з урахуванням прихованих потреб сторін.
Чи дійсно використання цих трьох методів є ефективним для обох сторін конфлікту?
Під час конфлікту кожен хоче задовольнити власні інтереси і вийти переможцем, незважаючи на інтереси іншого. На це спрямовані перших два методи із застосуванням сили та права. Але така ситуація є досить ілюзорною, особливо коли йдеться про міжособистісні конфлікти. Сьогодні очевидною стає потреба у вирішенні конфліктів з позиції врахування інтересів обох сторін. Саме таку можливість надає альтернативний метод вирішення конфліктів - медіація.
Медіація - це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна, третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Медіатор не вирішує, хто правий, а хто винуватий, він налагоджує процес комунікації між учасниками конфлікту і допомагає їм помиритися самостійно. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання. Сьогодні медіація використовується у сфері політики, бізнесу, а також освітніх закладах.
Так і у нашій школі щосереди проходить навчання за програмою «Медіація однолітків у школі» у рамках гурткової роботи «Вирішення конфліктів мирним шляхом». Метою діяльності товариства стане допомога учням у вирішенні конфліктних ситуацій, розвиток вміння вирішувати суперечки конструктивним шляхом, встановлення позитивної атмосфери у школі. Учні-медіатори не тільки проводитимуть процедуру примирення конфліктуючих сторін, а й кола спілкування із класними колективами. Сподіваємось, що завдяки такій роботі, учні краще пізнають один одного, учнівські колективи стануть більш згуртованими, запанує атмосфера довіри. Діти стануть більш самостійними, толерантними, комунікабельними, навчаться поважати себе та іншого, сформують новий ненасильницький світогляд, що є надзвичайно актуальним в умовах жорстокого сьогодення.
Медіація однолітків - потужний крок у справі поліпшення міжособистісних відносин серед учнівської молоді, підготовки дітей до дорослого життя. Отож, чекаємо Вас у своєму товаристві, де вам завжди підуть назустріч у розв'язані конфліктних ситуацій.

 Міфи про психологію

При тому, що популярність всього, що пов'язано з психологією, величезна, існує велика кількість «популярної» літератури з психології. Але чи привильне наше уявлення про цю професію? Навіщо потрібні шкільні психологи? Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи? В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості? Шкільні не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, надати допомогу у її вирішенні. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль "жилетки", у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками. Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень (пам'ять, увага, мислення, темперамент, характер, профорієнтація). Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Психолог - це теж не зовсім те, що показують у фільмах, особливо американських. Розвіємо ряд міфів про психологію, що існують у суспільстві. В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і вигадують різноманітні міфи.

Міф 1
Психолог так чи інакше має справу з «ненормальним» людьми. Нормальний, здоровий чоловік до психолога не піде.
Один із найпопулярніших міфів. Перш за все, психолог за визначенням має справу зі здоровими людьми, що мають ті чи інші труднощі, проблеми. З психічними відхиленнями має справу лікар, психіатр. Це медична спеціалізація. Психолог же не має медичної освіти і навіть не має права лікувати. Що стосується поділу психолог і психотерапевт, то він не настільки очевидний. Однак можна сказати, що психотерапевт має справу з більш складними випадками, глибокими психологічними травмами, особистісними проблемами. Психотерапія припускає більш глибоку і тривалу роботу, в ході якої досить суттєво може змінитися внутрішній світ клієнта. Психолог же консультує, розбирається з приватними випадками, дає рекомендації (наприклад, психолог разом з клієнтом може напрацювати список прийомів, які допомагають розслабитися або, навпаки, зосередитися і т.п.).

Міф 2
Завдання психолога - якомога швидше розібратися в проблемі клієнта, дати правильну пораду, а для цього він, звичайно, повинен володіти великим життєвим досвідом.
Якоюсь мірою це теж залежить від підходу, в якому працює психолог, але все ж таки можна стверджувати, що завдання психолога - не давати поради. Взагалі, психолог не повинен розібратися в проблемі клієнта і вирішити її. Він повинен допомогти людині, створити умови, щоб вона сама це зробила - розібралася, прийняла рішення. Ніхто краще самої людини не може знати найкраще рішення своєї проблеми, але йому занадто багато що заважає знайти його. Ось і завдання фахівця - створити оптимальні умови для роботи клієнта з самим собою. А робота ця непроста.

Міф 3
Хороший психолог після недовгого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.
Завдання психолога - не розібратися в житті клієнта, а допомогти йому самому розібратися у своєму житті. Тому у нього просто немає такої задачі - якось визначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке навішування ярликів, можна навіть сказати, видає як раз не найкращого спеціаліста. Адже саме по собі віднесення людини до того чи іншого типу або визначення якогось рівня мало що дає для вирішення реальної проблеми. Та й не треба плутати психолога з ясновидцем. Часто психологи чують такі прохання: бачиш людину в перший-другий раз, а вона, дізнавшись про професію психолога, просить розповісти про неї.

Міф 4
Кожна людина - психолог, тільки у деяких є диплом, а у деяких немає.
Якщо вважати розмови по душам на кухні психологічної допомогою - то може бути... І, напевно, у бесіді хороших друзів є елементи психологічної роботи. Якщо це, звичайно, не поради типу «подруга краще знає». Однак специфіка роботи спеціаліста в тому, що він робить це усвідомлено, більш глибоко розуміє відбуваються процеси під час взаємодії, а значить - керує цим процесом. У цьому сенсі робота його більш ефективна, професійна.


Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації пов'язані з проблемами у сім'ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов'язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, починаєш краще розбиратись у ситуації та перестаєш переживати через, як виявлялося, дрібниці.


В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об'єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів. Мені, звичайно ж, зрозуміло, що одна стаття не зможе вирішити всі існуючі проблеми. Але, сподіваюсь, що все ж таки ті учні, які її прочитали, будуть з більшою повагою ставитись як до психологів, так і до дітей, що їх відвідують.

  Методичні рекомендації щодо профілактики

       Формування людини, як відомо, починається з дитинства. В молоді роки закладається основа не тільки відповідних знань, але й норм поведінки, звичок, потреб особи.

       Виховання молодого покоління - це виховання майбутнього кожної держави, і майбутнє залежить не тільки від рівня професійної підготовки цього покоління, але й від його моральних якостей.

       Нестача спілкування, емоційна незадоволеність, яку діти нерідко відчувають у власних родинах, потреба у належності до референтної групи - можуть бути частково компенсовані уважним, доброзичливим ставленням педагогів та працівників органів внутрішніх справ під час проведення правового виховання дітей. Комфортне перебування в школі, де дитина проводить значну частину свого часу, є умовою її успішної соціалізації.

       Відповідно до ст. 5 Закону України від 24 січня 1995 року „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" та постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 року № 502 „Про створення кримінальної міліції у справах неповнолітніх", кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана брати участь у правовому вихованні дітей та підлітків.

       Правове виховання - це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки.
Кінцевим результатом правового виховання є реальні справи, вчинки в сфері правовідносин, які свідчать про дієвість правового виховання.

       Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її поважати закони і підзаконні акти та вміти на практиці застосовувати їх, тобто сформувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень. Кожна людина, знаючи свої права і обов'язки, може грамотно захищати себе від незаконних дій з боку правоохоронних та державних органів влади.

Способи правового виховання:
- правова освіта (або інакше: правовий всеобуч);

- правова пропаганда;

- юридична практика державних органів та інших організацій.